0 com

Наша політика щодо захисту від радіації становить небезпеку для здоров'я суспільства

Ця стаття є перекладом публікації Теодора Рокуелла (Theodore Rockwell) з The Scientist 11[5]:9, Mar. 03, 1997. Т.Рокуелл є знаним фахівцем у області ядерних технологій і активним публіцистом з більш ніж 60-річним досвідом.

Де суспільна політика охорони здоров'я вбачає приводи для стурбованості, там має сенс бути консервативним. Але коли ми стараємося аж занадто, то ми можемо принести більше шкоди ніж користі. Кричущим прикладом є наша політика щодо іонізуючого випромінення низького рівня, в першу чергу від гамма-променів і нейтронів. Регламентуючі норми і правила ґрунтуються на передумові, що будь-яку кількість випромінення, нехай і невелику, слід вважати небезпечною. Ця передумова не отримана науково, і політика, заснована на ній, не є консервативною, а насправді шкідлива для суспільного здоров'я. Страх нешкідливих кількостей радіації створює ситуації, які прямо несприятливі для здоров'я. Приклади: понад 100 тисяч європейських жінок обрали непотрібні аборти після аварії на Чорнобильській АЕС з необґрунтованих побоювань народження "ядерних мутантів". Тисячі людей помирають щороку від патогенів, що заражають яловичину, м'ясо птиці, яйця і морепродукти, які могли б легко бути стерилізовані опроміненням. Тисячі людей щорічно помирають від дихання (аерозольних - перекл.) частинок з вугільних електростанцій, але можливість їх заміни на АЕС, які не викидають такі частки, навряд чи розглядається. Близько 1 млн. медичних процедур, пов'язаних з випроміненням проводяться щодня у Сполучених Штатах. Це наші найсучасніші й найкращі медичні технології, але тисячі людей уникають таких процедур з врятування їх життя від страху перед радіацією. Цей страх привів також до обтяжливих і дорогих нормативних вимог, які знецінили ці процедури на ринку (послуг - перекл.).

Страх радіації залишив ядерну технологію поза варіантами розгляду для багатьох проблем, де вона (ядерна технологія – перекл.) унікально спроможна для їх вирішення, такі як глобальне потепління і забруднення повітря, води, землі. Вона також може бути використана у незліченних застосуваннях у космічному просторі, торгівлі і промисловості, в тому числі рентгенографії важких металевих конструкцій і стерилізації медичних інструментів і перев'язувальних матеріалів. Ми турбуємося про нестачу води, проте більшість Землі покрито водою. Енергія це все, що потрібно, щоб зробити її питною і прокачати її туди, куди це необхідно. Такі можливості рідко згадується у засобах масової інформації або в наших школах.

Крім того, в той час як коштів бракує для повсякденної медичної допомоги, мільярди доларів витрачаються на зменшення припущеної радіаційної небезпеки, яка є незначною або зовсім відсутня. За сучасними стандартами, рідини менш радіоактивні за природні речовини, такі як олія для салату, вважаються "небезпечними" і, коли вони проливалися у віддаленому місці, то майданчик повинен був дезактивованим за великі гроші. Зберігання навіть низькоактивних відходів потребує багатомільйонних досліджень з гротесковими сценаріями про атоми, що мігрують багато миль у пустельних ґрунтах "заражати" можливе джерело води у віддаленому майбутньому .

Легко для вчених глузувати над дурістю засобів масової інформації та регулюючих органів у випадках подібного роду. Але ми більш відповідальні за цю ситуацію, ніж ми хочемо (собі –перекл.) визнати. Американські політики та ядерні регулятори за законом мають спиратись розраховувати на кращі наукові поради, які імовірно знаходяться у заснованій Конгресом Національній Раді з Радіаційного Захисту та Вимірювань (NCRP). NCRP припускає, що небезпека від радіації кумулятивна і лінійно пропорційна дозі випромінення. Це лінійна безпорогова (LNT) модель. Це все одно, що якщо 100 пігулок аспірину, прийнятих в 1 дозу зашкодить особі, а потім одна (пігулка - перекл.) аспірину на тиждень протягом 100 тижнів буде також шкодити.

Ще більш згубним, ніж намагатися контролювати індивідуальні дози аж до незначних рівнів, є концепція NCRP колективної дози, в якій незначні індивідуальні дози підсумовуються для прогнозування втрат опроміненого населення. Наприклад, якщо ми дамо одну (пігулку - перекл.) аспірину до кожної із 100 осіб, ця модель говорить, що шкідлива доза був доставлена і передбачається один нещасний випадок, хоча жодна людина не постраждала.

LNT модель отримана на основі даних про людей, що пережили атомне бомбардування (Хіросіма і Нагасакі - перекл.), а також інших випадків опромінення високими дозами. Існує приблизно лінійна залежність, починаючи від летальних рівнів вище 500 рад до приблизно 20 рад, нижче якого вплив на здоров'я людей не виявлено. Зважаючи на невизначеності виникнення раку, який може виявитися пізніше, у 1950-х роках визнано доцільним припущення продовжити це співвідношення до нульового рівня випромінення. Одначе, протягом останніх 10 – 20 років дослідження молекулярних біологів показали, що випромінення діє, як і інші токсини, таким чином, що у великих кількостях може завдати шкоди, але у невеликих кількостях може бути корисним. Сприятливий вплив низького рівня випромінення підсумовуються T. D. Luckey з Університету Міссурі (Health Physics, 43 [6] :771-89, 1982): "Широкий літературний (огляд - перекл.) вказує на те, що дрібні дози іонізуючого випромінення благотворно діють на тварин у їх зростанні та розвитку, плодючості, здоров'ї та довголітті. Конкретні поліпшення з'являються в неврологічній функції, швидкості росту і виживанні молодих, загоєнні ран, імунній спроможності, а також стійкості до інфекції, радіаційно (-індукованій - перекл.) захворюваності та індукції пухлин і їх зростання. Зниження смертності від цих послаблюючих чинників призводить до збільшення середньої тривалості життя ".

Благотворний вплив низьких рівнів радіації був переконливо показаний у ряді важливих досліджень. У 1991 році доповідь Міністерства енергетики (США - перекл.) під назвою "Медичні наслідки низьких рівнів радіації серед суднобудівників" (G. M. Matanoski, DOE DE-ACO2-79 EV10095), підсумовує 10 років епідеміологічних досліджень Школи гігієни та громадського здоров'я Джонса Хопкінса (Johns Hopkins School of Hygiene and Public Health). Доповідь охоплює 700 тисяч американських суднобудівників, 108 тисяч з яких зазнали професійного опромінення. Для усунення "артефактів здорових робітників", дослідники ретельно підібрали до опромінених працівників аналогічних робітників на тій же верфі, які не були опромінені. Вони виявили, що опромінені робітники мали на 24 відсотки нижчий рівень смертності і на 25 відсотки нижчу смертність від раку, ніж неопромінені працівники. (Зрозуміло, що навіть найвищі рівні опромінення були значно нижчими рівнів, визнаних шкідливими.) Цей висновок підтверджується низкою досліджень у інших країнах.

Бернард Л. Коен (Bernard L. Cohen) провів ретельне вивчення 1729 графств (counties), у яких проживає 90 відсотків населення США, порівнявши захворюваність на рак легенів з рівнем радону (у домівках – перекл.) в цих графствах (Health Physics, 68:157-74, 1995). Дані показують, що рак легенів зменшується із зростанням рівня радону і це співвідношення у дуже високій мірі статистично достовірно, відхиляючись від лінійної моделі на 20 стандартних відхилень. Благотворні ефекти були також показані у доповіді про 31 710 жінок, які були обстежені методом рентгенівської флюороскопії між 1930 і 1952. Знову ж таки, вплив рентгенівських променів виявився корисним, не шкідливим (A.B. Miller et al., New England Journal of Medicine, 321:1285-9, 1980).

Найбільш цікавим є дослідження японських радіобіологів про наслідки "щеплення" мишей малими дозами радіації з тим, щоб стимулювати імунну систему перед більш інтенсивним опроміненням у цілях терапії раку (K. Sakamoto et al., Japanese Journal of Cancer Chemotherapy, 14[5]:1545, 1987; Oncologia, 20[2]:1211, 1987). Зазвичай важка променева терапія призводила лише до 35 відсотків виживаності. Але серед мишей, що отримували "щеплення" попередніми малими дозами, 90 відсотків вижили після подальшого опромінення високого рівня.

LNT модель заснована на припущенні, що одиночний розрив ланцюга ДНК може привести до раку і один гама-квант може викликати такий розрив. Це вірно в деякому абстрактному смислі, але не має сенсу. Ми повинні подивитися на цифри.

Тіло людини складається з близько 1014 (100 трильйонів) клітин, і кожна з цих клітин зазвичай проходить через близько 200 тисяч розривів ДНК кожен день тільки від дії вільних радикалів, створених в процесі свого нормального клітинного метаболізму. Це 70 мільйонів розривів щорічно. Крім того, в організмі існує 60 тисяч різних генів, і один з кожного гена в кожній клітині. Кожен вид гена зазнає близько 40 тисяч мутацій реплікації щодня, всього - 24 млрд. генних мутацій щодня у нашому тілі. Тепер, якщо яка-небудь одинична мутація в ДНК, викликала б рак, ми б ніколи не змогли прожити і року нашого життя. Що нас рятує? Зрештою, світ, у якому ми вперше почали розвиватись вічність тому, був принаймні у 10 разів радіоактивніший, ніж він є сьогодні. Відповідь полягає у тому, що ми захищені чисельними клітинними процесами, які запобігають пошкодженням ДНК, сприяють процесам відновлення і елімінації пошкоджень. Це вирішальні механізми, які захищають нас від раку.

Як радіаційні пошкодження порівняти з природними пошкодженнями, заподіяними у повсякденному житті? Ми знаємо, що 1 рад радіації викликає сумарно близько 20 розривів ДНК у кожній клітині. Встановлений NCRP річний ліміт (дози - перекл.) становить 0.1 рад, що призведе сумарно до близько двох розривів ДНК в клітині. Важливим є те, що пошкодження від радіації на клітинному рівні не відрізняються від пошкоджень, що регулярно відбуваються від метаболізму. Таким чином, NCRP "захищає" нас від 2 розривів ДНК в рік від радіації, поміж 70 мільйонів розривів того ж роду у кожній клітині від звичайного метаболізму.

Навіть летальна доза радіації, скажімо 1000 рад, викличе лише 20 тисяч розривів, і це все ще тільки 0.02 відсотка від природних фонових шумів. Це не за рахунок додаткових розривів ДНК, які на високому рівні опромінення шкодять нам, вирішальним фактором при визначенні того, чи ми отримуємо рак в результаті цих мутацій є клітинне відновлення і елімінація пошкоджень. Вплив випромінення виглядає цікавим: як і багато інших токсинів, опромінення високого рівня погіршує ці процеси, але радіація низького рівня фактично стимулює їх. Ось чому високого рівня радіація може завдати нам шкоди, але невисокий рівень може допомогти нам.

На додаток до сумнівів щодо наукових основ LNT моделі, ми повинні запитати, чи призводить модель до розумних нормативних вимог. Встановлений NCRP індивідуальний ліміт (дози - перекл.) для населення (проти працівників) є 0.1 бер на рік, що значно менше середнього природного радіаційного фону. Для обмеження колективної дози, Звіт NCRP №121 вимагає, щоб індивідуальні дози, що перевищують 0.001 бер на рік, знаходилися б під контролем. Середній американець отримує приблизно стільки випромінення кожен день з природних джерел і від звичайного життя. Багато людей живуть поколіннями у місцях, де вони регулярно отримують цю кількість природної радіації кожні кілька годин, без згубних наслідків для здоров'я. Деякі приміщення у Капітолію і у Нью-Йоркському Центральному вокзалі, що побудовані з природного радіоактивного граніту, настільки ж радіоактивні.

Якщо дози до 0.001 бер на рік є небезпечними, ми повинні обмежувати проживання або подорожі у Колорадо, Норвегію та інші місця з високими рівнями радіації. Ми повинні заборонити літати, гірський альпінізм і катання на (гірських – перекл.) лижах, де космічні промені перевищують межі, встановлені NCRP. І ми повинні заборонити використання цегли для будівництва.

Використання природного газу в будинку або офісі може призвести до 6-разового перевищення 0.001 бер на рік (від радону). Навіть спати з іншою особою або сходження на пагорб або до 10-го поверху будинку збільшує власну дозу опромінення за межі допустимого мінімуму. Гіпотетична модель, яка призводить до таких нехитрих висновків, не є доброю наукою. Використовуючи підхід NCRP, нешкідливі індивідуальні дози опромінення множаться на 100 мільйонів людей, які опинились з підвітряного боку від Чорнобильської аварії, що б "спрогнозувати", що випромінення вб'є 30 тисяч цих людей. Коли я запитав високопосадовця регулюючого органу, чи він дійсно вірить у це, він сказав: "Це спірне питання; від 25 до 35 мільйонів з цих людей отримають рак від інших причин, так що ви ніколи не побачите додаткові 30 тисяч".

Ця позиція є науково, а також етично недоказовою. Якщо ми справді віримо, що 30 тисяч (людей - перекл.), плюс-мінус сотні або тисячі, можуть померти від цієї аварії, тоді бурмотіння про точність є безвідповідальним. Не існує ніякої законності у пророкуванні смерті на рівнях випромінення значно нижчих ніж ті, при яких спостерігаються будь-які фактичні наслідки для здоров'я. Це важливо для нашої наукової об'єктивності й достовірності вирішити це питання з наукової точки зору. Якщо знані вчені не висловлюють заперечень, ми не можемо звинувачувати засоби масової інформації та політиків за висновки зроблені безпосередньо з цифр і заяв, які ми – вчені та інженери – створили або прийняли.

Автор: Theodore Rockwell
Читати далі »
0 com

Класифікація радіоактивних відходів в Україні: наближення до міжнародних стандартів

Радіоактивні матеріали, утворені внаслідок діяльності людини і до яких визнано неможливість їх подальшого використання, вважають радіоактивними відходами (РАВ). РАВ згідно чинного визначення не розглядаються як вторинна сировина. РАВ утворюються в результаті різного роду практичної діяльності людини: генерація електричної і теплової енергії за допомогою ядерних реакторів, видобуток і переробка корисних копалин, що містять підвищені рівні природних радіонуклідів, використання радіонуклідів або ядерних перетворень у дослідженнях, медицині, промисловості й у військових цілях.
Дещо осторонь знаходяться джерела утворення РАВ, які не можна прямо віднести до практичної діяльності та які пов’язані з діяльністю по відновленню навколишнього середовища в результаті практичної діяльності людини, а саме: реабілітація (або ремедіація) територій, радіоактивно забруднених внаслідок радіаційно-ядерних аварій; зняття з експлуатації включно з дезактивацією радіаційно-ядерних об’єктів.

Ключовим елементом організації поводження з РАВ із самого початку цього технологічного ланцюга є оптимальна класифікація РАВ. Класифікація РАВ необхідна для організації поточної операційної безпеки поводження з РАВ, техніко-економічного коротко- і довгострокового планування поводження з РАВ до моменту захоронення, міжнародного обміну інформацією і вирішення транскордонних питань поводження з радіоактивними матеріалами. Окрім того, стандарт МАГАТЕ №GSG-1 [2], опублікований у цьому році, передбачає, що загальна класифікація РАВ передусім враховує аспекти довготривалої безпеки захоронення РАВ.

На сьогодні, не дивлячись на певний поступ у вирішенні питань поводження з РАВ в Україні, можна стверджувати, що на перешкоді прогресу у розбудові єдиної державної системи поводження з РАВ і реалізації відповідних державних програм з поводження з РАВ стоїть, окрім іншого, відсутність цільної послідовної зрозумілої класифікації РАВ в Україні [1, 3]. Нижче розглянуті деякі основні проблеми сучасної класифікації РАВ в Україні.

Класифікація РАВ в Україні: поточний стан

Остання (але не єдина) класифікація РАВ встановлена ОСПУ-2005 [4].

Потенційна доза у класифікації РАВ

Пунктом 15.1.5 ОСПУ-2005 встановлено два типи РАВ (короткоіснуючі та довгоіснуючі), ґрунтуючись на основі критеріїв допустимості їх захоронення в поверхневих (приповерхневих) сховищах або глибоких геологічних формаціях і використовуючи дози потенційного опромінення (EP) через 300 років після захоронення:
  • Короткоіснуючі: EP < 1 мЗв·рік-1,
  • Довгоіснуючі: EP > 50 мЗв·рік-1.
Встановлення типу РАВ в діапазоні 1 ≤ EP ≤ 50 мЗв·рік-1 відбувається за розглядом Регулятора й без застосування імовірності критичних подій. На практиці це означає, що потенційне опромінення прирівняне до поточного, що у свою чергу значно, безпідставно і необґрунтовано підвищує консерватизм вимог безпеки до об’єктів і технологічних процедур поводження з РАВ. У свою чергу це призводить до неприйнятного затягування розгляду дозвільних документів Регулятором і до необґрунтованого підвищення вартості проектів, що подаються на розгляд.

Некоректність порогу визначення РАВ 

Пункт 15.1.6 ОСПУ-2005 встановлює чотири групи РАВ за критерієм «рівень вилучення»

Група РАВ
Тверді РАВ
Рівень вилучення (кБк·кг-1)
1
Трансуранові альфа-випромінюючі радіонукліди
0.1
2
Альфа-випромінюючі радіонукліди
1.0
3
Бета-, гама-випромінюючі радіонукліди (за винятком віднесених до групи 4)
10
4
3H, 14C, 36Cl, 45Ca, 53Mn, 55Fe, 59Ni, 63Ni, 93mNb, 99Tc, 109Cd, 135Cs, 147Pm, 151Sm, 171Tm, 204Tl
100

Поріг визначення РАВ за рівнем вилучення в українській класифікації виглядає невиправданим як мінімум з двох принципових причин:
  • Розходження між порогом визначення РАВ для довгоіснуючих альфа-випромінюючих радіонуклідів рекомендованим МАГАТЕ/Євроатомом і встановленим Українським законодавством у 4000 є невиправдано невідповідним (в Україні встановлено надто низький рівень для визначення РАВ).
  •  Використання рівня у 10 кБк·кг-1 у якості порога у визначенні гама-випромінюючих РАВ є некоректним - це занадто високо для рівня вилучення через значну невідповідність основного (по дозі) та похідного (по концентрації) критеріїв для рівня вивільнення. Так, для умов опромінення 137Cs в геометрії «напів-безкінечного простору» з концентрацією 10 кБк·кг-1 річна доза складатиме приблизно 1 мЗв, що приблизно на два порядки перевищує дозу критерію звільнення 10 мкЗв·рік-1. Зокрема, документ МАГАТЕ RS-G-1.7 встановлює рівень звільнення 137Cs у 100 Бк·кг-1.

Питома активність проти потужності дози

Пунктом 15.1.7 ОСПУ-2005 встановлює три категорії РАВ для всіх чотирьох груп РАВ, котрі ґрунтуються на питомій активності. При цьому тут застосований масштабуючий фактор до рівня вилучення відповідної категорії РАВ для всіх груп і фазових станів (твердого і рідкого) РАВ. Наступним пунктом 15.1.8 ОСПУ-2005 встановлює три категорії РАВ для гама-випромінюючих радіонуклідів з невідомою питомою активністю за критерієм потужності поглинутої дози (мкГр·год-1).

Нижче у одну таблицю зведено класифікацію РАВ по категоріях з використанням питомої активності (П. 15.1.7 ОСПУ-2005) та потужності поглинутої дози (П. 15.1.8 ОСПУ-2005):
   
Категорія РАВ
Масштабуючий фактор до рівня вилучення по питомій активності (П. 15.1.7)
Масштабуючий фактор до потужності поглинутої  дози (мкГр·год-1)  (П. 15.1.8)
1
Низько-активні
1 - 102
1 - 102
2
Середньо-активні
102 - 106
102 - 104
3
Високо-активні
> 106
> 104

Вивчення таблиці приводить до двох застережень:
  • Викликає питання ширина діапазонів фізичних величин, встановлена для трьох категорій РАВ. Так, наприклад, у стандарті МАГАТЕ № GSG-1 [2] визначені типові значення об’ємної концентрації радіонуклідів для високоактивних відходів у 104 – 106 ТБк·м-3, що приблизно становить 1012 – 1014 Бк·кг-1. Тим же документом через перепосилання на Керівництво МАГАТЕ з безпеки № RS-G-1.7 визначені нижній поріг РАВ через рівень вилучення. Зокрема, для 137Cs він становить 100 Бк·кг-1. Таким чином, динамічний діапазон між нижніми границями низькоактивних і високоактивних РАВ за стандартом МАГАТЕ складає 1010, водночас ця величина у ОСПУ-2005 становить лише 106 або навіть 104 в залежності від вибору фізичної величини для категоризації РАВ. Підхід, прийнятий у ОСПУ-2005, на 4-6 порядків знижує нижню границю високоактивних РАВ і, таким чином, значно збільшує обсяги високоактивних РАВ (за рахунок середньоактивних) і, відповідно, необґрунтовано здорожчує планові асигнування на поводження з ними. Апріорі зрозуміло, що вартість поводження з 1 кг високоактивних РАВ значно більша ніж з 1 кг середньоактивних РАВ.
  • Навіть загальні знання з області ядерної фізики приводять нас до висновку, що границі категорій РАВ встановлені по питомій активності і по потужності дози мають бути пропорційні одна до одної. Одначе, це не спостерігається у випадку співставлення категоризацій з п. 15.1.7 і п. 15.1.8 ОСПУ-2005. Скоріше за все це викликано технічною помилкою, яку треба усунути. 

Багато не завжди добре

Окрім зазначеної класифікації РАВ з ОСПУ-2005 в Україні діють принаймні ще дві альтернативні рівноправні класифікації:


Спільний наказ Мінприроди України і МОЗ України встановлює рівні повного звільнення радіоактивних відходів і побічних радіоактивних матеріалів:

Загальна питома активність для насипної кількості (< 1000 кг):
  • Для альфа-випромінюючих радіонуклідів - 100 Бк·кг-1;
  • Для бета-випромінюючих радіонуклідів - 1000 Бк·кг-1.

Сумарна активність для 1-ї упаковки РАВ < 100 кг має містити:
  • Для альфа-випромінюючіх радіонуклідів - 10 кБк;
  • Для бета-випромінюючіх радіонуклідів - 100 кБк.

При знятті з експлуатації ядерних установок рівень звільнення по поверхневі забрудненості встановлено:
  • Для альфа-випромінюючіх радіонуклідів - 0.05 Бк·cм-2 (РВ – 5 кБк);
  • Для бета-випромінюючіх радіонуклідів - 5 Бк·cм-2 (РВ – 5 МБк);
  • Інші радіонукліди - 0.5 Бк·cм-2 (5 кБк < РВ < 5 МБк).

СПОРО-85 стисло надають таку класифікацію РАВ:

Рідкі РАВ (Бк·л-1):
  • Низькоактивні: < 3.7·105
  • Середньоактивні: > 3.7·105 та < 3.7·1010
  • Високоактивні: > 3.7·1010

Тверді РАВ відносяться до радіоактивних, якщо вони перевищують:
  • Для бета-випромінюючіх радіонуклідів - 7.4·104 Бк·кг-1
  • Для гама-випромінюючіх радіонуклідів - 2·10-13 Гр·м-3 (10-7 г·кг-1 226Ra)
  • Для альфа-випромінюючіх радіонуклідів - 7.4·103 Бк·кг-1
  • Поверхневе забруднення 100 cм2 (част·cм-2·хв-1) - 5 α та 50 β

Як видно навіть з вельми поверхового огляду представлених джерел у підсумку на сьогодні є чинними три неспівставимі між собою класифікації, одночасне використання яких приводить до плутанини і конфліктних ситуацій.

Терміни і процедури

Також є низка прогалин і неузгодженостей нормативного характеру, які безпосередньо дотичні до питань застосування класифікації РАВ і ускладнюють і без того заплутану ситуацію, зокрема:
  • Документ НРБУ-97/Д-2000 [9] встановлює 4 типи вивільнення: повний, обмежений, обмежений зі спеціальними вимогами, а також визначені РАВ для яких не розглядають можливість вивільнення. Ці типи не мають чіткого розмежування і, тому, дають поле для довільного тлумачення, а, значить, до непрозорих рішень.
  • Термін «виключення» все ще не встановлений в українському нормативному полі.
  • Терміни «вилучення» і «вивільнення» часто використовуються довільним способом і усупереч з МАГАТЕ RS-G-1.7 [8]. Термін «виключення» взагалі ще не визначено в українському нормативному полі.
  • В українському законодавстві встановлені дві класифікації коротко- і довгоіснуючих РАВ, які є несумісними одна до одної, а саме: (1) у Законі України «Про поводження з РАВ» і п. 15.1.5 ОСПУ-2005 та (2) п. 15.1.10 ОСПУ-2005.
  • Процедура і критерії повного вивільнення РАВ встановлені у [5] не співпадають з відповідними величинами з ОСПУ-2005 [4].

Інші складнощі практичного використання класифікації РАВ

Чинна класифікація РАВ за свою основу має питому активність радіонуклідів і як результат у певних ситуацій приводить до неможливості застосування. До таких ситуацій можна віднести:
  • Відпрацьовані джерела іонізуючого випромінювання, які не характеризуються такими параметрами «питома активність» та/або «потужність дози».
  • Відпрацьовані компресорні труби в нафтогазовій промисловості, які характеризуються високим рівнем поверхневого забруднення довгоживучих радіонуклідів 226Ra and 232Th.
  • У чорнобильській зоні відчуження звичайні операції, наприклад, з прибирання сміття стикаються з необхідністю «лібералізувати» поняття низькоактивних відходів (тобто підняття нижньої границі). Інакше значна частина «звичайного» сміття має скидатись у спеціально збудовані приповерхневі сховища, чим зменшується обсяги цих сховищ, передбачені для вирішення серйозніших питань.  
Особливість формування та використання ядерного законодавства в Україні

Підходи до формування ядерного законодавства і особливо до радіологічної оцінки безпеки в Україні все ще підпорядковані соціальному та психологічному впливу, викликаному наслідками Чорнобильської катастрофи. Можливо наслідки катастрофи слід вважати головним виправданням того, чому чисельні значення допустимих рівнів (концентрації, потік альфа- і бета радіації, рівні дії), рівні дозових квот, та інші основні значення системи радіаційного захисту населення є серед самих консервативних у світі.

Такий консервативний підхід ставить за мету захист від радіації на більш високому рівні майбутніх поколінь. Однак практичний результат відрізняється, а іноді просто протилежний. Зокрема, більш низьке визначення порогової концентрації РАВ приводить до потреби розміщення більш істотної кількості РАВ, особливо чорнобильського походження. У свою чергу це призведе до більших фінансових витрат (наприклад, при створення геологічного сховища, вмістом більше 600 тис. куб.м) .

Як результат сформованих підходів до розробки і застосування нормативів у сфері радіаційного захисту населення, а у даному випадку до класифікації РАВ, ми всі є спостерігачами поки все зростаючого парадоксу поточної ситуації: нав’язування жорсткіших радіологічних обмежень не призводить до безпечніших результатів (включаючи зменшення колективної та індивідуальної дози) у зв’язку з неможливістю їх практичної реалізації, зокрема, з економічних причин!

У якості влучного прикладу доцільно навести порівняння трьох всім відомих радіаційно небезпечних об’єктів, розташованих на території чорнобильської зони відчуження, а саме: сама зона відчуження, об’єкт «Укриття» (закриті руїни 4-го реакторного блоку Чорнобильської АЕС) і спеціально облаштоване приповерхневе сховище для низько- и середнє активних короткоживучих радіоактивних відходів (СОПСТРВ або скорочено комплекс «Вектор»). За даними багаторічних досліджень і спостережень були взяті офіційні дані із загальної активності та інтенсивності витоку для зони відчуження (основний виток через річку Прип’ять) і об’єкту «Укриття».

Локалізація
Загальна активність, 1015 Бк
Інтенсивність виносу , рік‑1
Щорічні потоки, 1012 Бк
Чи є об’єктом регулювання?
Вся територія зони відчуження
16
3∙10-4
3 – 13
Ні
Об’єкт «Укриття»
340
3∙10-8
0.01
Ні
Комплекс«Вектор» (включно з Лот 3) в майбутньому
10
3∙10-10
3∙10-6
Так

Для комплексу «Вектор» загальна активність взята із припущення, що уся радіоактивність, що розсіяна на території зони відчуження поза межами об’єкту «Укриття» (< 3%) в результаті Чорнобильської аварії, зібрана й захоронена на комплексі «Вектор». Інтенсивність виносу за межі комплексу «Вектор» взята з експертних міркувань на 2 порядки нижчою ніж для об’єкту «Укриття» з огляду на те, що комплекс «Вектор» будується у плановому порядку як сховище РАВ, а також має значно безпечніше розташування відносно підземних водоносних горизонтів і відкритих водних артерій.

У підсумку маємо вочевидь завищену оцінку щорічних потоків виносу радіоактивності за межі комплексу «Вектор», яка майже на 4 порядки менша за винос з об’єкту «Укриття» і складає одну мільйонну загального виносу за межі зони відчуження. Тим не менш парадоксом є те, що ані територія зони відчуження (як джерело), ані об’єкт «Укриття» не є об’єктом регулювання їх річних скидів і викидів, на відміну від комплексу «Вектор» який при усій нікчемності потенційного виносу є суб’єктом суворого регуляторного контролю!

Пропозиції

Сьогодні для вирішення проблем, що накопичились у сфері поводження з РАВ в Україні, потрібна цільна послідовна зрозуміла класифікація РАВ в Україні як дієвий і прозорий інструмент для організації поточної операційної безпеки поводження з РАВ, техніко-економічного коротко- і довгострокового планування поводження з РАВ та міжнародного обміну інформацією. Це можливо і необхідно досягнути лише докорінною переробкою існуючих національних нормативів (причому в бік спрощення) шляхом наближення до світових стандартів. Нижче запропоновані основні рішення цих проблем у вигляді.

1. У класифікацію РАВ, що основана на критеріях допустимості (недопустимості) їх захоронення в сховищах різних типів (п. 15.1.5 ОСПУ-2005) внести новий тип РАВ: «Аварійний тип РВ, виникший після Чорнобильської катастрофи», що заповнює прогалину потенційної дози через 300 років після захоронення між 1 і 50 мЗв. Можливий тип вивільнення протягом 300 років після захоронення - Обмеженне вивільнення зі спеціальними умовами (активний або пасивний контроль, наприклад контроль обмеження доступу), а допустимий тип сховищ РАВ - Поверхневі чи приповерхневі сховища зони відчуження:
Тип  РВ
Потенційна доза, 300 років після захоронення
Можливий тип вивільнення протягом 300 років після захоронення
Допустимий тип сховищ РВ
Коротко живучі
Меньше 1 мЗв
Повний, обмежений
Поверхневі або приповерхневі
Аварійний тип РВ, виникший після Чорнобильської катастрофи
Більший або рівний 1 мЗв, та нижче 50 мЗв
Обмеженне вивільнення зі спеціальними умовами (активний або пасивний контроль, наприклад, контроль обмеження доступу)
Поверхневі чи приповерхневі сховища зони відчуження
Довго-живучі, включаючи довго-живучі РВ, що виникли в результаті Чорнобильської катастрофи
Більше або дорівнює 50 мЗв
Не розглядаються
В стійких геологічних формуваннях

Примітка: використання дози потенційного опромінення не допускається без супроводжуючої її імовірності реалізації.

2. Вводиться нова категорія - дуже низькоактивні відходи (ДНАВ), а низько- і середньоактивні відходи об'єднуються у одну категорію (НСАВ). При цьому класифікація радіоактивних відходів будується на «відношенні між певною активністю або потужністю дози та рівнем вивільнення».

Категорія РВ
Діапазон питомої активності або потужності дози в одиницях рівня звільнення
1.
РАВ дуже низького рівня (ДНАВ)
100K < 102
2.
РАВ низького та середнього рівня (НСАВ)
102 K < 108
3.
РАВ високого рівня (ВАВ)
K 108

Величина K відношення питомої активності або потужності дози до рівня звільнення визначається таким чином:
Для твердих РАВ – як відношення між певною активністю РАВ ($$\tiny C_R$$) та рівнів вивільнення ($$\tiny C_R^{clear}$$) для радіонуклідів згідно МАГАТЕ RS-G-1.7 
$$\tiny K_R=C_R/C_R^{clear}$$
Для рідких РАВ – як відношення між певною активністю РАВ ($$\tiny C_R$$) та допустима концентрація ($$\tiny PC_R^{ingest}$$) радіонуклідів R у питної воді (згідно таблиці Д.2.2 НРБУ-97)
$$\tiny K_R=C_R/PC_R^{ingest}$$
У випадку, коли вміст радіонуклідів  або питому активність неможливо визначити для твердих РАВ, K визначається як відношення потужності дози $$\tiny DR$$ до мінімально значущої потужності дози $$\tiny DR_m$$ (1.2 нЗв/год): 
$$\tiny K=DR/DR_m$$
Для РВ, які включають декілька радіонуклідів, категорія встановлена як сума обчислення факторів $$\tiny K_R$$ конкретних радіонуклідів із суміші 
$$\tiny K=\sum_R K_R$$

Посилання
  1. Шибецький Ю.О., Шестопалов В.М., Жебровська К.І., Бондаренко О.О. Обмеження діючої в Україні класифікації радіоактивних відходів при вирішенні проблеми їх захоронення. - Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення. - К., Агентство "Чорнобильінтерінформ", 2008, № 1, С.35-42.
  2. Classification of Radioactive Waste General Safety Guide. IAEA Safety Standards Series No. GSG-1. (http://www-pub.iaea.org/MTCD/publications/PDF/Pub1419_web.pdf)
  3. Бондаренко О.О. Ефективність діяльності державних органів у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи. Блог ТРЗУ, липень 2010 (http://urps-notices.blogspot.com/2010/07/blog-post_24.html)
  4. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України. Затверджено наказом МОЗ України від 02.02.2005 № 54 (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0552-05&p=1281120514531905)
  5. Порядок звільнення радіоактивних відходів і побічних радіоактивних матеріалів від регуляційного контролю. Затверджено наказом Мінприроди України, МОЗ України від 17.11.97 № 183/331 (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0583-97)
  6. Санитарные правила обращения с радиоактивными отходами (СПОРО-85). МЗ СССР, М.-1986
  7. Разработка национальной стратегии и концепции по обращению с радиоактивными отходами в Украине, включая стратегию по обращению с радиоактивными отходами НАЭК «Энергоатом»: проект TACIS U4-03/04./под общ. ред. В.М.Шестопалова.- К.: изд-во «Промінь», 2008.
  8. Применение концепций исключения, изъятия и освобождения от контроля. Руководство по безопасности № RS-G-1.7, МАГАТЭ, 2006. (http://www-pub.iaea.org/MTCD/publications/PDF/Pub1202r_web.pdf)
  9. Норми радіаційної безпеки України. Доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000). Затверджено Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 12.07.2000 № 116.
Читати далі »
0 com

Громадське обговорення проекту Закону України ’’Про громадські організації’’


Згідно повідомлення Міністерства юстиції на сьогодні правові та організаційні основи реалізації права на свободу об'єднання регулюються Законом України "Про об'єднання громадян", який слід визнати застарілим та таким, що не забезпечує дотримання європейських стандартів у сфері правового регулювання діяльності громадських організацій. Сучасне законодавство зберігає ряд серйозних проблем, серед яких слід виокремити такі, як ускладнена процедура державної реєстрації громадських організацій та здійснення її за територіальним принципом, здійснення державного контролю за статутною діяльністю громадських організацій тощо.

З огляду на зазначене, Міністерством юстиції розроблено проект Закону України "Про громадські організації", основною метою якого є визначення правових та організаційних основ реалізації права на свободу об'єднання, створення сприятливих умов для утворення і діяльності громадських організацій та розвитку громадянського суспільства в цілому.

Міністерством юстиції приймає зауваження та пропозиції до законопроекту протягом місяця після дати опублікування (до 5 вересня 2010 року).
Читати далі »
0 com

Супутниковий моніторинг лісових пожеж

В умовах підвищеної пожежної небезпеки зазвичай актуалізується питання пожеж у чорнобильській зоні відчуження. Цей рік не виключення. Навіть більше - це питання отримало певного політичного забарвлення: представник опозиції заявив, що Київ накрило чорнобильським димом, МНС у відповідь спростувало цю інформацію.


Для того, що би не бути заручником подібного роду словесних баталій, треба мати доступ до джерел більш об'єктивної інформації. Зокрема це сайт Web Fire Mapper, де можна спостерігати зафіксовані на карті пожежі майже у режимі on-line. Вказаний сайт містить веб-інструмент FIRMS (Fire Information for Resource Management System).

Веб-інструмент FIRMS заснований NASA і побудований на базі Web Fire Mapper з використанням веб-інтерфейсу, який відображає гарячі точки / пожежі, виявлені системою MODIS за допомогою аналізу супутникових фотозображень поверхні Землі. FIRMS це система швидкого відгуку, що забезпечує доставку інформації у режимі реального часу про гарячі точки / пожежі і щомісячну інформацію про спалені дільниці до міжнародних користувачів і менеджерів протипожежної підтримки в усьому світі.

До речі, повертаючись до предмету дискусії, з якого починається замітка, користуючись сервісом Web Fire Mapper можна стверджувати, що у останні 7 днів системою FIRMS пожеж на території зони відчуження не зафіксовано. Найближчі (у часі-просторі) гарячі точки до зони відчуження зафіксовані в заплаві річки Тетерів поблизу до дороги Київ-Іванків: 

Град.
Пн.Ш.
Град.
Сх.Д.
Дата / Час
Яскра-
­
вість
Достовір-
ність, %
50.921
29.9
  2010-08-04  11:05 
327.5
73
50.923
29.915
  2010-08-04  11:05
326
56


О.О.Бондаренко
Читати далі »