0 com

Основи клінічної радіобіології

Книга "Основи клінічної радіобіології" це короткий, але всеосяжний підручник, що викладає основи науки і клінічного застосування радіобіології для тих, хто планує отримати акредитацію в галузях радіаційної онкології, клінічної радіаційної фізики та радіаційних технологій. Повністю перероблене і оновлене в курсі останніх досягнень в радіаційній біології та радіаційній онкології, четверте видання продовжує представляти в цікавий спосіб біологічні основи променевої терапії, обговорювати основні принципи і важливі розробки, що лежать в основі останніх досліджень радіотерапевтичного лікування раку.

Нові теми у четвертому виданні включають розділи, присвячені механізму клітинної смерті, модифікаторам біологічного відгуку і променевій терапії за допомогою аналізу біологічних зображень. При цьому значним змінам піддалися розділи книги з молекулярних основ радіаційного відгуку, гіпоксії пухлин та ефектів потужності дози. Ряд нових авторів приєдналися до книги, які разом з новою редакційною командою використали свій міжнародний викладацький досвід з метою забезпечення чіткості й всеосяжності вмісту, як для новачків так і досвідчених спеціалістів.

Книга дає чітке уявлення про радіобіологію у рамках парадигми клінічної променевої терапії. Книга написана добре і починається вона з чітко викладених основних принципів у галузі молекулярної біології з нахилом до радіаційних ефектів, від клітинного рівня аж до клінічних проявів.

Розділи 2, 3 та 4 є винятково корисними для тих, хто прагне кращого розуміння клітинної радіобіології, у той час, як інші розділи чітко спрямовані на тих, хто цікавиться клінічною радіобіологією. Книга дає уявлення про комбіновану терапію (тобто цільова терапія в поєднанні з променевою терапією), що є перспективним напрямком у молекулярній медицині та клінічній променевій терапії. Графіки, таблиці та приклади представлені виключно ясно. Книга наводить відповідні літературні посилання, тому, в разі потреби глибшого розуміння обговорюваних питань, читач може повернутися до оригінальних наукових статей.

Книгу можна безкоштовно завантажити. Окрім того, постійне посилання на джерело завантаження книги розміщено на сторінці Віртуальна бібліотека Сайту ТРЗУ.

Джерело:

Читати далі »
0 com

Загальнодоступні інструменти радіаційного захисту - шлях ефективного посилення безпеки

Даний матеріал, певен, буде цікавим те тільки, а може не стільки «чистим» читачам, скільки активно діючим спеціалістам у сфері радіаційного захисту і радіаційної безпеки. Якими б запеклими дебатами між опонентами не супроводжувались обговорення деяких питань нашого буття на кшталт «бути, чи не бути» тому чи іншому проекту або, якщо бути, то у якій формі, завжди всі сторони дискусії базуються на загальноприйнятих усталених знаннях у таких областях як: ядерна фізика та дозиметрія, біологічна та медична дія радіації, міграція радіонуклідів у навколишньому середовищі тощо.
Саме використання усталених знань і перевірених методів є тим загальним знаменником, що завжди буде живити надію на винаходження загальноприйнятного рішення у будь-якій гарячій суперечці. За винятком, якщо сторони дискусії не дотримуються (за замовчанням або за домовленістю) такого загального базису, але то вже не дискусія, а скоріше бійка без правил.


Радіаційний захист як область знань є глибоко міждисциплінарною галуззю і, тому, вимагає спеціальної підготовки у вищій школі, а практична діяльність у цій сфері потребує використання (і розуміння) широкого кола комп’ютеризованих аналітично-розрахункових засобів. Сучасна глобальна мережа певним чином задовольняє цю потребу, надаючи доступ до розробок різних державних і недержавних організацій по всьому світові. У даному повідомленні (й відповідній веб-сторінці сайту ТРЗУ) перевага віддана відомим джерелам з фокусом на доступності представлених інструментів (безкоштовно або принаймні за доступною ціною для невеликого підприємства, скажімо, декілька сотень доларів США). Представлені інструменти також можуть бути використані або автономно, для чого треба скачати установочні файли і провести їх установку на своєму комп’ютері, або у режимі он-лайн, тобто робота відбувається через Інтернет прямо у вікні вашого браузера. Спектр представлених інструментів достатньо широкий: від простих спеціалізованих калькуляторів до програмних комплексів моделювання.

Треба зазначити, що переважаюча кількість джерел інструментів належить «західному» світові: США, Західна Європа, Австралія. Поки відсутня інформація про відкриті джерела інструментів з країн бувшого СРСР. Також пошук в Інтернеті поки обмежився трьома мовами: англійською, українською і російською. Хоча зрозуміло, що організації, зацікавлені у підвищенні відвідування своїх веб-сайтів, як правило, надають англомовні версії своїх веб-ресурсів.

Це повідомлення і відповідна веб-сторінка сайту ТРЗУ є лише початком роботи із збирання, класифікації, тестування, проведення рейтингової оцінки інструментів, викладених у глобальну мережу. Тут важливо усвідомлювати, що відповідальність за одержаний результат несе не програма й не її розробник, а користувач.

Запрошую всіх бажаючих до розширення й удосконалення наданого переліку інструментів.

Автор:
О.О.Бондаренко

Джерело:
Читати далі »
0 com

Чи можливо безпечно для населення і навколишнього середовища розвивати атомну енергетику в Україні?

Журнал «Вісник УкрЯТ» (УкрЯТ - Українське ядерне товариство) нещодавно опублікував статтю головного наукового співробітника Інституту проблем безпеки АЕС НАН України, члена Національної комісії радіаційного захисту населення України ВР України, академіка НААН, доктора біологічних наук, професор, лауреата Державних премій СРСР і України, заслуженого діяча науки і техніки України, співзасновника та член Правління Українського ядерного товариства Бориса Самуїловича Пристера.

Редакція «Вісника УкрЯТ» спеціально перерахувала основні регалії Б. С. Прістера, щоб підкреслити, що дана стаття є не черговою науковою публікацією, число яких у автора давно перевищила 500, а вистраждане і наболіле питання вченого в галузі радіаційної безпеки населення та навколишнього середовища із світовим ім'ям, який бачить і розуміє, що не можна так ставитися до ядерної проблеми та її найважливішої складової - атомної енергетики, але сам мало що може реально змінити. Категоричність такого твердження спирається на великий практичний досвід, набутий Борисом Самуїловичем в ході ліквідації наслідків аварій на хімічному комбінаті «Маяк» у Челябінській області у 1955 р. (р. Теча), у 1957 р. (вибух банки з відходами), участі в роботах на Семипалатинському випробувальному полігоні, моделювання радіаційної обстановки при попаданні суміші продуктів ядерного розподілу урану і плутонію в навколишнє середовище в разі ядерної війни або під час вивільнення їх з активної зони ядерного реактора, в роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у різних іпостасях, у тому числі протягом п'яти років на посаді першого заступника Міністра Мінчорнобиля України.

Джерело:

Возможно ли безопасно для населения и окружающей среды развивать атомную энергетику в Украине? «Вісник УкрЯТ», № 1 - 2 (69 - 70), 2010, с. 1-7 (http://www.ukrns.odessa.net/Doc/vestnik_2010.pdf)
Читати далі »
0 com

Метод альфа-спектрометрії з використанням твердотільних трекових детекторів

Представлено оригінальний метод пасивної спектрометрії альфа-випромінення з використанням твердотільного детектора (ТТД) на базі пластика CR-39 з роздільною енергетичною здатністю до 2% у діапазоні енергій 4 - 6 МеВ. Показано, що у випадках, коли застосування традиційних спектрометричних методів або невиправдано дорого, або просто нездійсненно, застосування ТТД є економічно вигідним. Це, зокрема, відноситься до моніторингу трансуранових елементів у організмі людини, контролю гарячих часток у повітрі, дозиметрії радону і торону.

Повний текст статті представлений засобами Google Knol (кнол) з додатковою метою розширити можливості авторів з опублікування своїх матеріалів. Цей інструмент краще пристосований для підготовки і публікації наукових статей, ніж Google Blogger. В обох інструментах автор користується своїм єдиним логіном і паролем облікового запису Google.

Описувати кноли тут не варто завдяки добрій документації, у тому числі росйською мовою, в інтернеті. Але певні особливості все ж таки треба відзначити. Кноли - це не блоги, тому в них не слід використовувати неформальний (розмовний, журналістський, публіцистичний) стиль, який звичайно використовується в блогах. Кнол призначений служити авторитетним джерелом інформації з будь-якого питання і, тому, в ньому слід використовувати більш формальний тон. Розглядайте свій кнол як вагому заяву, а не як репліку в дискусії. Правильно взятий тон повинен нагадувати стиль підручника чи брошури: точний і інформативний.

Джерела:
  1. О.О. Бондаренко. Метод альфа-спектрометрії з використанням твердотільних трекових детекторів - ТТД: http://knol.google.com/k/oleg-bondarenko/метод-альфа-спектрометрії-з/5bcvesrsnaqi/1. (Oleg Bondarenko. Method of Alpha Spectrometry Using Solid-State Nuclear Track Detector - SSNTD)
  2. Справка, Knol. Рекомендации по созданию кнолов:Советы по созданию популярных кнолов [Интернет]. Версия 2. Кнол. 2009 апр. 2. Доступно по адресу: http://knol.google.com/k/knol-справка/рекомендации-по-созданию-кнолов/uPUoECxfx/sd8yvy_ru.
  3. Віртуальна бібліотека веб-сайту ТРЗУ (http://sites.google.com/site/ukrrps/veb-resursy/virtualjna-biblioteka)
Читати далі »
0 com

Підготовка до 25-х роковин Чорнобильської катастрофи


У МНС 2 грудня 2010 року відбулося перше засідання Міжвідомчої комісії з питань комплексного розв’язання чорнобильських проблем. Як зазначив на засіданні комісії заступник міністра Володимир Холоша, відомству доручено забезпечити організацію підготовки державних заходів до 25-х роковин Чорнобильської катастрофи.

Зокрема, 20-22 квітня 2011 року у м. Києві планується проведення в Україні Міжнародної науково-практичної конференції «25 років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього». На конференції планується розглянути такі питання:
  • ядерні та радіаційні ризики - співпраця урядів і населення, 
  • соціальний та економічний розвиток територій, що зазнали впливу Чорнобильської катастрофи,
  • успішні моделі розвитку,
  • подолання стереотипів та підвищення інвестиційної привабливості регіонів,
  • стратегія поводження з радіоактивними відходами, відпрацьованим ядерним паливом,
  • наслідки ядерних і радіаційних аварій для здоров’я населення тощо.
Конференція організовується Урядом України, представленим МНС, спільно з урядами Республіки Білорусь та Російської Федерації, Європейською Комісією, МАГАТЕ, ПРООН, Радою Європи, Товариством технічної та ядерної безпеки GRS (Німеччина), Інститутом радіаційного захисту та ядерної безпеки (Франція).

Також готуватимуться до друку Національна доповідь до 25-х роковин Чорнобильської катастрофи, Атлас радіоактивного забруднення території України та Екологічний атлас зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, збірники наукових праць тощо.

27 травня 2010 року було проведено перше засідання міжнародного Організаційного та Програмного комітетів з підготовки та проведення Міжнародної конференції «Двадцять п’ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього», на якому було вирішено наступні питання:
  • узгоджено склад міжнародного Організаційного та Програмного комітетів Конференції;
  • узгоджено текст першого оголошення про Конференцію;
  • визначено попередні теми запрошених доповідей;
  • обговорена програма Міжнародної конференції та дата її проведення, визначено основні тематичні напрямки Конференції.
Розпочато роботу з підготовки Національної доповіді до 25-х роковин Чорнобильської катастрофи «Двадцять п’ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього». Створено робочу групу з підготовки Національної доповіді та проведено її засідання Затверджена структура Національної доповіді, визначено основні напрямки, можливі розділи та перелік відповідальних виконавців, які могли б узяти участь у її підготовці.

Стосовно пам’ятних заходів з нагоди 25-х роковин, Міністерство розробило проект Указу Президента України «Про підготовку та проведення заходів, пов’язаних із 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи», який на теперішній час знаходиться в Адміністрації Президента України.

Міністерством готується проект Загальнодержавного Плану заходів до 25-х роковин, який буде запропоновано для обговорення та затвердження на засіданні Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів до 25-х роковин.

Джерела:
Читати далі »
0 com

Боротьба за звільнення

Джерело: http://www.gabpauto.com
Влітку цього року відбулися певні зрушення у неспішному процесі вдосконалення української нормативної бази та її гармонізації з міжнародними рекомендаціями. Так, майже одночасно були затверджені два документи:

Два документи поєднує те, що вони обидва затверджують рівні звільнення у точній відповідності за переліком радіонуклідів і встановлених значень до Керівництва із серії МАГАТЕ з безпеки RS-G-1.7 «Застосування концепцій виключення, вилучення і звільнення».

Цим же їхня подібність й обмежується. У зв’язку з тим, що Порядок це публічний документ, розміщений на сайті Верховної Ради України, окрім затвердження рівнів звільнення він містить процедури звільнення, а також певні тлумачення основних принципів радіаційного захисту, а також враховуючи те, що згадані нововведення мають безпосереднє відношення до питання класифікації радіоактивних відходів, яке обговорювалось раніше, то дана стаття сфокусована, у першу чергу, на цей документ.

Спочатку було слово …

Новелою є зміна термінології. У обох нових документах синхронно введено термін припинення, але без пояснення, який термін замінений. Правда Гігієнічні нормативи надають англійський еквівалент терміна припинення - clearance. Термін вилучення залишився на місці, а термін виключення так і не з’явився в українській нормативній термінології.

Щоб якось дати собі раду, вдамося до лінгвістичного аналізу. Три основних терміна exclusion, exemption і clearance легко співставляються із російськими термінами исключение, изъятие і освобождение шляхом співставлення офіційних англійського і російського видань. Переклад з англійської і російської мов за допомогою електронного словника ABBYY Lingvo x3 наданий у таблиці нижче.
 
English
exclusion
exemption
clearance
Русский
исключение
изъятие
освобождение
Україн-ська
from English (ABBYY Lingvo x3)
виключення, виняток
вилучення; пільга; звільнення (від дії норми) ; привілей
урегулювання; дозвіл; розмитнення; очищення (митні)
с русского (ABBYY Lingvo x3)
виключення, вилучення, усунення, виняток
вилучення, виняток
звільнення
найбільш прийнятне
виключення
вилучення
звільнення

З таблиці видно, що найбільш прийнятне співставлення з українською, особливо за рахунок близькості до російського аналогу, у тому ж порядку слідування є: виключення, вилучення і звільнення.

Складний шлях до звільнення

Документ викликає декілька питань принципового характеру.

Пункт 2.1 Порядку є вільною компіляцією базових принципів повного звільнення, встановлених розділом 9 НРБУ-97, і поняття потенційного опромінення з НРБУ-97/Д-2000. Судіть самі:

Пунктом 2.1.а) встановлено: «очікувана річна ефективна доза для будь-якої особи не перевищує 0,01 мЗв·рік-1 під час реалізації всіх прогнозованих сценаріїв, імовірність реалізації яких більша ніж 1·10-2 рік-1».

Це означає повний радіаційний ризик для індивідуума при можливій дозі 10 мкЗв з імовірністю у 10-2 складатиме (із врахуванням радіологічного ризику 5·10-2 Зв-1 згідно рекомендацій МКРЗ): 10-5·10-2·5·10-2 = 5·10-9, що більш ніж на 2 порядки (у 100 разів) нижче тривіального ризику 5·10-7, який встановлений НРБУ-97/Д-2000 як ризик, що ігнорується.

Пунктом 2.1.б) встановлено: «очікувана річна ефективна доза для будь-якої особи не перевищує 1 мЗв·рік-1 під час реалізації малоймовірних сценаріїв, імовірність реалізації яких менша ніж 1·10-2 рік-1».

Це твердження є ще більшим нонсенсом: скажімо за сценарієм людина знаходиться в умовах отримання 10 мЗв з імовірністю 10-5, це означає радіаційний ризик для індивідуума 0.01·10-5·5·10-2 = 5·10-9, тобто більш ніж на 2 порядки нижче тривіального ризику 5·10-7. За визначенням НРБУ-97/Д-2000 цей ризик ігнорується, але за умовою 2.1.б) цього документу цей сценарій розглядається як небезпечний.

Відсутність логіки документу ще більше підкреслюється тим, що будь-який роботодавець при будь-яких умовах отримує дозвіл на індивідуальне опромінення персоналу до 20 мЗв (ліміт дози) із імовірністю 100%, що формально еквівалентно професійному ризику 1/1000 на рік (0.02·1·5·10-2 = 0.001). А дана норма обмежує роботодавців на рівні ризику майже у 1 млн. разів менший.

На яких підставах це робиться і хто оплачуватиме цю різницю у вартості побудови відповідної системи радіаційного захисту?!

Інший пункт 3.1 створює інші проблеми.

По-перше, з контексту п. 3 випливає, що вилученню підлягають проектні джерела на робочих місцях і майданчиках. Така трактовка області застосування вилучення є суттєвим звуженням області дії нормативу лише до виробничих питань. З розгляду зникають, наприклад, місця проживання або перебування людини, коли потенційно забруднені матеріали використовуються у якості будівельних матеріалів.

По-друге, застосування у п. 3.1.2 обмеження сумарної активності мінімально значущою активністю (МЗА) на робочому місці відповідно до додатку 13 ОСПУ-2005 значно знижує кількість матеріалів, дозволених на робочому місці. Так дозволена сумарна активність 137Cs (або 90Sr) за цим документом: 1000 кг · 0.1 кБк·кг-1 = 100 кБк, а МЗА за ОСПУ-2005: 10 кБк. Дозволена сумарна активність 239Pu за цим документом: 1000 кг · 0.1 кБк·кг-1 = 100 кБк, а МЗА за ОСПУ-2005: 1 кБк. Це означає, при питомій активності, що відповідає рівням звільнення, маса радіоактивного матеріалу, дозволена на робочому місці, має бути у 10 – 100 разів меншою.

По-третє, вимога з п. 3.1.3 лишень додає суворості попередній вимозі (п. 3.1.2) і робить першу умову (п. 3.1.1) ще більш обмеженою і, тому, у представленому вигляді непотрібною.

І ось п. 4.3, і знов проблеми. Цитата: «При визначенні питомої активності радіоактивних матеріалів, що звільняються від регулюючого контролю шляхом припинення, використовується усереднене значення питомої активності за об'ємом радіоактивних матеріалів масою не більше ніж 1000 кг. При цьому забезпечується однорідність розподілу радіонуклідів за об'ємом радіоактивних матеріалів таким чином, щоб радіаційний параметр у будь-якому фрагменті радіоактивних матеріалів об'ємом 0,2 куб.м не перевищував рівня, встановленого суб'єктом діяльності для контролю неоднорідності.»

Досягнення гомогенності - це додаткові видатки і не малі. Хто їх покриє і причому тут радіаційна безпека, хто скаже?

Вся суть у дрібницях

Документ насичений дрібними некоректностями, не рахуючи друкарські помилки, зокрема:
  • Дивним виглядає визначення радіоактивних матеріалів, як таких «питома або сумарна активність радіонуклідів у яких перевищує межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки». Дивним є те, що не вказано про які межі йдеться. Так, розумні люди зможуть здогадатися, але це не вікторина.
  • У п. 1.3. читаємо «в результаті якої утворюються або можуть утворюватись радіоактивні матеріали (далі - суб'єкти діяльності)». І тут можна здогадатися до якої частини речення стосується пояснення, але …
  • У п. 1.6.3 визначення некоректне і суттєво відрізняється від аналогічного тексту з п. 1.10.4 Гігієнічних нормативів, звідки можна не соромлячись запозичити формулювання, саме: "роботах, пов’язаних з діяльністю на територіях, забруднених внаслідок радіаційно-ядерних аварій або колишніх практик".
  • У пунктах 3.2 і 4.1 використовується заборонений прийом - відбувається посилання на невстановлений документ МОЗ України. Тобто іди туди, не знаю куди.
  • Пункт 4.4 взагалі приголомшує користувача своєю глибиною: «У разі якщо за результатами досліджень на репрезентативних зразках доведено, що максимальна питома активність не менше ніж у десять разів нижча за рівень звільнення, усереднення проводиться для партії радіоактивних матеріалів, маса якої досягає 5000 кг». Кожен раз, коли читаю цей фрагмент, маю повне враження про нове його розуміння.
Висновки
  1. Поява обох документів є важливим і безумовно позитивним кроком у бік міжнародної стандартизації норм радіаційної безпеки в Україні. Затверджені рівні звільнення у відповідності до Керівництва МАГАТЕ RS-G-1.7 демонструють перемогу здорового глузду і надалі слугуватимуть вдосконаленню нормативного поля України у сфері радіаційної безпеки.
  2. Традиційною українською проблемою введення в дію нових нормативно-правових актів (НПА) у сфері радіаційної безпеки є відсутність наслідування і відміни дії попередніх НПА, а також непроведення узгодження (термінів, визначень, чисельних значень) з іншими дотичними НПА. Не стало виключенням з цієї практики і введення у дію Порядку і Гігієнічних нормативів. Зазвичай при введенні в дію НПА видається наказ, яким, окрім іншого, визначаються окремі положення інших НПА, які втрачають свою дію. У даному випадку ані наказ Держатомрегулювання України від 01.07.2010 за №84, ані Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 30.06.2010 №22 не містять подібних директив. Таким чином, регулюючий орган юридично залишає право вибору тієї чи іншої норми за ліцензіатом (або самотужки або, і таке може трапитися, через судове рішення).
  3. Повернімося до нововведень. На сьогодні треба розуміти, що співставлення основних термінів виглядає наступним чином:


    English
    exclusion
    exemption
    clearance
    Русский
    исключение
    изъятие
    освобождение
    Українська
    виключення
    вилучення
    припинення
    Значення терміну
    джерело не підпадає під регулювання (виключене) з причин свого походження (напр., 40K у організмі людини, космічні промені)
    джерело вилучене з регулювання до використання
    регулювання джерела припинено у процесі або після використання
    Узагаль-нюючий термін
    звільнення
  4. Обмежене звільнення має сенс тільки для припинення. Тому так треба і встановити, що припинення може бути повним або обмеженим.
  5. Порядок наочно демонструє реалізацію хибного принципу "захистимо народ добрими (читай - жорсткими) законами". Безоглядні і заповзяті послідовники цього принципу не цікавляться питанням "за чий рахунок виконуватиметься дотримання цих законів?". Як правило це відбувається за рахунок тих, кого намагаються захистити. А результат відомий - за рахунок своєї непомірної необгрунтованої жорсткості  ці закони просто невиконувані. Як результат дозвільна діяльність переходить у ручний режим, таке собі мистецтво за чужий рахунок. Тому Порядок потребує принципової переробки у пп. 2.1, 3.1, 4.3, а також стилістичного доопрацювання (див. "дрібнички").
Подяки

Автор висловлює свою подяку пані Тетяні Кутузовій за вчасне нагадування і надані матеріали.

Автор

О.О. Бондаренко
Читати далі »
0 com

Автоматизовані системи радіаційного контролю - неупереджені дослідники радіоекології

У грудні 1988 року в Управлінні дозиметричного контролю Науково-виробничого об'єднання "Прип'ять" (скорочено - УДК НВО "Прип'ять") була введена у дослідно-промислову експлуатацію Автоматизована система контролю радіаційного стану (АСКРС). Система була зконструйована на базі трьох комплектів системи радіаційної розвідки місцевості (СРРМ) “Тунець”, яка використовувалась військовими у часи ядерних випробувань у СРСР. До останнього часу стара АСКРС знаходилась в експлуатації у Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства "Чорнобильський радіоекологічний центр".

У червні 2008 року на заміну старої АСКРС була введена у дослідно-промислову експлуатацію модернізована АСКРС у рамках проекту міжнародної технічної допомоги TACIS U4.01/03S з підтримки зусиль України щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. На заміну 28 датчикам з кабельною передачею інформації, що були розташовані у різних місцях і на різних об'єктах чорнобильської зони відчуження, включно з м. Славутич, було встановлено 39 датчиків нового покоління з передачею інформації по радіоканалу. Стара система ще 1 рік працювала у повному обсягу паралельно з новою системою, після чого була переведена у резервний режим на випадок непередбачуваних збоїв нової системи. На цьому можна було б поставити урочисту крапку у славній історії старої АСКРС, але система залишила у спадок неперевершений 20-річний просторово-часовий ряд спостережень потужності експозиційної дози у чорнобильський зоні відчуження. Саме аналізу цих рядів і деяким висновкам присвячена дана публікація.

Мережа АСКРС

Нижче на динамічній карті представлена мережа старої АСКРС у складі 28 пунктів спостереження за виключенням пункту "Відвідний канал", дані якого забраковані як неякісні. На кожній точці можна знайти назву пункту (зазвичай це географічна, топонімічна або об'єктова прив'язка), географічні координати та значення потужності експозиційної дози (ПЕД) у 1992, 2000 і 2008 роках. Значення наведені у рад*год-1, саме у тих позасистемних одиницях, в яких була проведена калібровка і велись записи. Для переходу до системних одиниць варто пам'ятати, що 1 рад = 0.01 Гр.



Відступ

Тепер коротко про деякі з практичних причин інтересу до аналізу довготривалих рядів ПЕД. Важливим чинником формування доз населення на далеку перспективу є динаміка потужності гамма-дози з часом. Зрозуміло, що радіоактивний розпад 137Cs проходить за експоненційним законом, і тому його врахування елементарне. Більш цікавим є чисельне врахування інших процесів, які приводять, як правило, до зменшення потужності дози з часом і які залишаються поза "дужками" радіоактивного розпаду. Такі процеси називають процесами іноді "самоочищення" або "вертикального заглиблення", або ж "самозахоронення". З перелічених назв терміну загалом зрозуміло, що мається на думці, але ці процеси тут не є предметом обговорення.

Так у якості доречного прикладу можна розглянути модель Голікова, що цитується у [1]. Згідно цієї моделі швидкість зменшення потужності дози зовнішнього опромінення від 137Cs Чорнобильських випадінь у регіоні Новозибкова (Брянська область, Росія) на цілинних землях у 1991-2000 роках становила приблизно 10 % рік-1, включаючи радіоактивний розпад. Після відрахування впливу радіоактивного розпаду швидкість зменшення потужності дози зовнішнього опромінення на одиницю щільності поверхневого забруднення 137Cs була встановлена на рівні біля 8 % рік-1. Саме ця величина була пояснена вертикальним заглибленням 137Cs у ґрунті. Іншим типовим і доречним прикладом відображення таких процесів можна вважати відому методику дозиметричної паспортизації [2], де приведено фактор ослаблення R(T) потужності еквівалентної дози (ПЕД) від 134Cs і 137Cs за рахунок заглиблення у ґрунті:

    $$R(T) = 0.18 e^{-1.4 T} + 0.65 e^{-0.042 T}$$, [T] = рік.

Як видно з формули вище, фактор ослаблення описано сумою двох експонент з часами напівзменшення 0.5 і 16.2 років. Через декілька років після аварії фактор ослаблення у формулі буде визначатися виключно другою складовою (16.2 років). Такий час напівзменшення веде до зменшення ПЕД на 4.1% щороку. Така величина більш-менш кореспондується з її значенням, отриманим для регіону Новозибкова згідно згаданих  даних [1]. У довшій перспективі така швидкість зменшення ПЕД (а саме 4.1 % рік-1) призвела б до сумарного зниження ПЕД за рахунок  процесів самозаглиблення на 57 % за 20 років.

Результати спостережень АСКРС

Як насправді змінюється ПЕД можна побачити з огляду результатів спостережень АСКРС, представлених нижче. Попередньо з проводилась фільтрація даних (без зміни значень) на предмет викреслення збойних або інших явно невірогідних значень. Наприклад, враховуючи, що майже миттєві значення ПЕД з кожного гамма-датчика зчитувались кожні чверть години, то до цензурованих значень відносились одиночні точки з багаторазовим відхиленням у той чи іншій бік. Нижче представлені дані пунктів АСКРС: АПК-1, Бенівка, Буряківка, Копачі, Прип'ять, Чорнобиль-2, Чорнобиль. Значення ПЕД на сьоми графіках надані у рад*год-1, усереднені за місяць і нормовані на розпад 137Cs, тобто помножені на \[e^{\frac{\ln 2(T-T_0)}{T_{1/2}}},\] де T - час у роках, T0 = 1990, T1/2 - період напіврозпаду 137Cs. Таким чином хід номований ПЕД представлений так, начебто зменшення активності з 1990 не відбувається. Це може бути корисним для досліджень інших процесів у поверхневому шарі грунту.









Аналіз даних

По-перше, що вочевидь кидається в очі, це відсутність більш ніж 2-разового очікуваного за моделлю [2] зниження нормованого ПЕД за рахунок заглиблення. Більше того, частина пунктів демонструє впевнений підйом нормованого ПЕД (Бенівка, Чорнобиль). Треба зазначити раптове (скачкоподібне) зниження показника на пункті Чорнобиль у середині 2006 року, що скоріше за все пов'язано з невідомим антропогенним чинником (або зміни у калібровці, або ландшафтні модифікації - пункт розташований на території м. Чорнобиль біля полікліники). Пункт АПК-1 демонструє різке зниження нормованого ПЕД до 1997 року, стабільний рівень у період 1997-2003 роки і впевнений підйом після 2003 року. Показник пункту Копачі веде скоріше хвиле подібно. І лише пункти Буряківка, Прип'ять і Чорнобиль-2 показують систематичне зниження нормованого ПЕД на 15-40% впродовж майже всього періоду.

Цікавим є пункт Бенівка з причин видаленості від антропологічного впливу, ландшафт навколо якого можна віднести до природного. Решта представлених пунктів у різній мірі можна віднести до напівприродних ландшафтів.

По-друге, вочевідь помітні сезонні коливання ПЕД, які викликані опадами. Мінімум річного ПЕД припадає на зимові місяці і пов'язано із сніжним покровом. Для аналізу був побудований сезонний хід ПЕД, нормований на середньорічне значення ПЕД, для всіх рядів і всіх років. За цим були побудовані статистичні розподіли і обраховані їх основні параметри для кожного місяця окремо (методами функції boxplot Matlab). Результати представлені на рисунку нижче. Медіанне значення відносного значення ПЕД представлено червоною горизонтальною рискою у синьому прямокутнику, нижня і верхня межа відповідають 25% і 75% квантилям апроксимованого логнормального розподілу.


Для чіткішого уявлення загального сезонного ходу відносного ПЕД нижче представлений графік, на якому відображенні лише медіанні сезонні значення відносного ПЕД. Чітко помітні два "сезони" для ПЕД:
  1. квітень - жовтень з перевищенням середньрічного рівня у 3-7%;
  2. грудень - березень із заниженим значенням у 3-13 % відносно середньрічного рівня.
Листопад характеризується значенням, що майже співпадає із середньорічним. Найбільш різкий перехід спостерігається від березня по квітень - 9%. Інший перехід більш розлогий і розтягується з вересня по грудень. У середньому сезонні коливання досягають 20%, хоча окремі місячні значення можуть відхілятися удвічі від середньорічного значення.



І, в-останнє, цікаво подивитися на багаторічний хід відношення ПЕД "літо-зима". Для цього на рисунку нижче побудований багаторічний хід (1992-2008 роки) відношення середнього значення ПЕД у травні-вересні до середнього значення ПЕД у грудні-березні. Одразу помітні відносно сніжні роки (1996, 1999, 2003, 2005) з різницею рівня ПЕД "літо-зима" більше 20% проти малосніжних років (1995, 1997, 2001, 2008) з різницею рівня ПЕД "літо-зима" менше 10% .


Висновки

  1. Результати спостережень з використанням автоматизованих систем радіаційного контролю є багатим джерелом об'єктивної і статистично потужної інформації в області радіоекології, дозиметрії і суміжних областях досліджень.
  2. Фактор ослаблення R(T) потужності еквівалентної дози від 134Cs і 137Cs за рахунок заглиблення у ґрунті [2], який використовується Загальнодозиметричній методиці паспортизації населення України потребує аналітичного і параметричного коригування. У першому наближенні на пізньому етапі аварії на перспективу найближчих 10-20 років можна запропонувати R(T) = 1. Хоча такий висновок потребував би більш глибоких досліджень.
Посилання
  1. H.Yonehara, S.K.Sahoo, K.Kurotaki, M.Uchiyama, V.P.Ramzaev, N.Barishkov, A.Mishin, A.Barkovski. Dose Estimates from Protracted External Exposure of Inhabitants Living in Contaminated Area of Russia after The Chernobyl Accident. Proc. of 10th Intern. Congress
  2. Реконструкция и прогноз доз облучения населения, проживающего на территориях Украины, подвергшихся радиоактивному загрязнению в результате аварии ЧАЕС. (Инструктивно-методические указания) НЦРМ АМН Украины. Рук. проф., д.ф.-м.н. И.А. Лихтарев. К., 1998.
Автор

О.О.Бондаренко

Кнол-версія статті:

http://knol.google.com/k/oleg-bondarenko/довготривала-динаміка-потужності-дози-у/5bcvesrsnaqi/20
Читати далі »
0 com

Затверджені "Основные санитарные правила обеспечения радиационной безопасности (ОСПОРБ 99/2010)"

Правила встановлюють вимоги щодо захисту людей від шкідливого радіаційного впливу при всіх умовах опромінення від джерел іонізуючого випромінювання, на які поширюється дія СанПіН 2.6.1.2523-09 "Нормы радиационной безопасности (НРБ-99/2009)".

Встановлено, що джерела випромінювання підлягають обов'язковому обліку і контролю. Юридичним та фізичним особам, що здійснюють діяльність у сфері поводження з джерелами випромінювання, необхідно мати спеціальний дозвіл (ліцензію) на право проведення цих робіт, виданий ліцензується органом.

Визначено основні принципи забезпечення радіаційної безпеки, оцінка стану радіаційної безпеки та шляхи її забезпечення, загальні вимоги до радіаційного контролю, вимоги до адміністрації і персоналу радіаційного об'єкта. Введена класифікація радіаційних об'єктів по потенційної радіаційної небезпеки.

За потенційної радіаційної небезпеки встановлені чотири категорії об'єктів (I - при аварії можливе радіаційний вплив на населення, II - радіаційний вплив обмежується територією санітарно-захисної зони, III - радіаційний вплив охоплює територію об'єкта, IV - при аварії радіаційний вплив обмежується приміщеннями).

Джерела:
Читати далі »